На сьогоднішньому уроці я хотів би ознайомити вас з методикою проведення розбирально-складальних робіт та технічного обслуговування рульового керування автомобіля, а саме: проведення демонтажу рульового керування автомобіля, проведення розбирання деталей рульового керування та їх дефектування (рульової колонки, рульового механізму, рульових тяг та їх опор, рульового підсилювача), ремонт та збирання рульового керування автомобіля.
Рульове керування призначене для зміни напрямку руху автомобіля. Зазвичай керованими є колеса передньої осі, але це переважно на легкових автомобілях. Іноді для поліпшення керованості та збереження повного контролю автомобіля роблять повнокерованим, тобто керованими є не тільки основні передні колеса — задні також мають можливість відхилятися на певний кут.
Рульове керування може бути з підсилювачем або без нього, може встановлюватися на поперечині кузова в моторному відсіку або на підрамнику (практично на всіх сучасних автомобілях).
Приклад рульового механізму.
- Рульове колесо.
- Гайка кріплення рульового колеса.
- Верхній кожух рульової колонки.
- Шестерня рульового редуктора.
- Фланець рульового вала.
- Рульовий вал.
- Труба рульового вала.
- Нижній кожух.
- Кульовий шарнір.
- Наконечник рульової тяги.
- Пильовик.
- Рейка рульового редуктора.
- Болт кріплення рульової тяги.
- Стопорна пластина.
- Рульова тяга.
- Поворотний важіль передньої стійки.
Сідаючи в автомобіль на місце водія, перше, що ви бачите, — це рульове колесо. Обертаючи його в ту чи іншу сторону, ви спрямовуєте автомобіль.
Рульова колонка — це, по суті, два вали (рідше один), з’єднані між собою універсальними шарнірами (схожими на карданні). Вона покликана передавати обертання від рульового колеса до рульового механізму. На багатьох нинішніх автомобілях передбачено регулювання кута нахилу рульового колеса і відстані його вильоту.
На сучасних легкових автомобілях застосовуються два найпоширеніші типи рульових механізмів: черв’ячний і рейковий. Якщо рульовий механізм черв’ячний, то він складається з глобоїдного черв’яка і кутового сектора, на який встановлено ролик. До кутового сектора приєднаний вал, а на валу закріплена сошка. Переміщення сошки передається на рульову трапецію, яка складається з рульових тяг. Тяги, переміщуючись, повертають колеса в той чи інший бік. Нині автомобілі з черв’ячним рульовим механізмом зустрічаються дедалі рідше. Тепер опишемо рейковий рульовий механізм. Він складається із шестерні і зубчастої рейки. Шестерня сполучена з валом рульової колонки, а рейка через тяги — з поворотними кулаками коліс.
Рейковий рульовий механізм зайняв місце черв’ячного і ґрунтовно закріпився як найбільш актуальна конструкція, оскільки його переваги говорять самі за себе: керування автомобілем, навіть не обладнаним підсилювачем рульового керування, нескладне, невелика кількість ланок всього рульового механізму, простота монтажу на автомобіль і зведення до мінімуму операцій з обслуговування.
Рульовий привод — це набір тяг і шарнірів, що зв’язують і передають рух від рульового механізму до поворотних кулаків керованих коліс.
Якщо повернутися до черв’ячного рульового механізму, то в класичній схемі є три тяги — одна центральна і дві бічні, вони з’єднуються через шарніри. Тяги рульового привода в цьому випадку називають рульовою трапецією. Конструкція рульової трапеції в геометричному плані така, що забезпечує поворот керованих коліс на різні кути.
За умови встановлення рейкового рульового механізму все трохи простіше. До рульової рейки кріпляться кермові тяги з обох боків, які передають рух на поворотні кулаки коліс. Переваги очевидні, адже що менше різних проміжних ланок, то надійніший і точніший увесь механізм.
Габарити і маса легкових автомобілів будь-яких класів з часом тільки зростають, і застосування рейкового рульового механізму часто замало для забезпечення комфортного керування транспортним засобом. Єдиним правильним інженерним рішенням було впровадження в систему рульового керування підсилювача.
На сьогодні існують два типи підсилювачів рульового керування:
гідравлічний;
електромеханічний.
Система з гідравлічним посиленням рульового керування має: насос (з розширювальним бачком); контрольний клапан; виконавчий механізм; власне робочу рідину.
Насос створює надлишковий тиск робочої рідини в системі. При обертанні рульового колеса контрольний клапан зміщується і відкриває канал у виконавчий механізм для робочої рідини під тиском. У виконавчому механізмі знаходиться поршень, пов’язаний через шток (тягу) з рульовою трапецією. Під тиском робочої рідини поршень переміщується, створюючи додаткове зусилля на рульовому приводі, зменшуючи тим самим зусилля водія для обертання рульового колеса.
Залежно від того, в який бік обертається кермо, робоча рідина під тиском подається в порожнину над поршнем або під ним.
Коли рульове колесо стоїть по центру, насос перекачує робочу рідину без навантаження фактично вхолосту. Тільки-но кермо починає повертатися, тиск рідини в системі зростає і досягає максимуму при крайньому (правому або лівому) положенні рульового колеса.
Гідравлічний привод підсилювача рульового керування «вибагливий»: необхідно регулярно стежити за всіма з’єднаннями, щоб учасно виявити й усунути витік робочої рідини. Крім того, є імовірність засмічення робочої рідини. У разі необхідності зняття рульового механізму виникає потреба в зливі робочої рідини. А при заправці гідропривода свіжою робочою рідиною необхідно виконувати операції з видалення повітря із системи. Зовсім інша річ — електромеханічний підсилювач: немає робочої рідини, патрубків, прокачування та є електродвигун і блок керування, який контролює частоту обертання рульового колеса. Блок керування також відстежує швидкість автомобіля і кути повороту керма.
Існує кілька схем установки електродвигуна підсилювача:
на рульовій колонці;
на валу-шестерні рульового механізму;
на рульовому механізмі.
Численні тести автомобілів з електромеханічним підсилювачем показали, що найліпша схема встановлення електродвигуна — на рульовому механізмі, оскільки цим досягається найліпший зворотний зв’язок рульового керування.
Роботу рульового керування з гідравлічним та електромеханічним підсилювачем в динаміці можна поспостерігати на прикладі анімаційних роликів, в яких докладно показано принцип роботи всіх складових частин рульового керування.
У відеоролику від виробника обладнання для діагностики рульових рейок компанії MSG показано як діагностувати та розбирати рульові механізми сучасних автомобілів. Майстер виконує ремонт рульового механізму автомобіля Ford Fiesta із заміною зношених деталей, поступово розбираючи рульову рейку автомобіля дефектує всі деталі, замінює їх новими або відремонтованими деталями та збирає рейку. Зверніть увагу на прийоми роботи та інструменти, що використовуються фахівцем.
У наступному відеоролику від виробника обладнання для діагностики рульових рейок компанії MSG показано як діагностувати та розбирати рульові механізми автомобілів Skoda Octavia. Майстер виконує ремонт рульового механізму автомобіля із заміною зношених деталей, поступово розбираючи рульову рейку автомобіля дефектує всі деталі, замінює їх новими або відремонтованими деталями та збирає рейку. Зверніть увагу на прийоми роботи та інструменти, що використовуються фахівцем.
Важливо дотримуватись вимог безпеки праці при виконанні даних робіт, не забувайте про це.
Після перегляду відео коротенько законспектуйте в зошит послідовність дій фахівців автосервісу. До наступного заняття повторіть матеріали з теоретичного курсу по темі "Гальмівна система автомобіля".
Немає коментарів:
Дописати коментар